В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАТЬ 150 РОКІВ ІЗ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
23 вересня 2022 року виповнюється 150 років із дня народження видатної співачки Соломії Крушельницької. Президент України підписав указ про відзначення річниці, у якому передбачено проведення низки заходів.
«З метою вшанування пам’яті та популяризації творчості видатної української співачки Соломії Крушельницької, а також з нагоди відзначення у 2022 році 150-річчя від дня її народження постановляю Кабінету Міністрів України утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів із відзначення 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької та розробити і затвердити план заходів», — йдеться у документі.
Зокрема передбачається провести у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької VІ Міжнародного конкурсу оперних співаків її імені.
У містах та селах, що пов’язані із життям та творчістю видатної співачки, відбудеться низка з культурно-мистецьких заходів з нагоди 150-річчя від дня її народження.
Також прийоми та виставки будуть влаштовувати закордонні дипломатичні установи України.
Національний банк України виготовить та випустить в обіг ювілейні монети, а Укрпошта — марки і конверт, присвячених 150-річчю від дня народження Соломії Крушельницької, та здійснить спецпогашення поштової марки. До слова, У 1997 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом у 2 гривні, присвячену 125-річчю від дня народження співачки.
У Києві відбудуться заходи зі вшанування пам’яті та популяризації творчості Соломії Крушельницької.
Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року в селі Білявинці, нині Чортківський район, Тернопільської області (тоді Королівство Галичини та Володимерії, Австро-Угорщина), в сім’ї греко-католицького священника. Походить зі шляхетного і старовинного українського роду Крушельницьких гербу Сас.
Співати почала з юних років. 1893 року Крушельницька закінчила Львівську консерваторію. Восени 1893 року Соломія їде до Італії, де її вчителями стали знамениті Фауста Креспі (спів; підготувала не одну знамениту співачку, вважала Соломію найздібнішою зі своїх учениць) і професор Конті (драматична гра і міміка).
У другій половині 1890-х років почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, «Африканка» Д. Меєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського та інших.
Саме завдяки її голосу і артистичному таланту Джакомо Пуччіні вдалося врятувати свою оперу «Мадам Баттерфляй», що провалилася у першій редакції. Після вистави зворушений Джакомо Пуччіні, котрий повернув собі творчу честь, надіслав Крушельницькій фотокартку із присвятою «неперевершеній та найчарівнішій Баттерфляй (Джакомо Пуччіні, Торре дель Лаго, 1904)».
Також Соломія Крушельницька була однією з перших виконавець ролі Саломеї однойменної опери Ріхарда Штрауса.
У серпні 1939 року співачка відвідала Галичину і через початок Другої світової війни не змогла повернутися до Італії. Після приєднання в листопаді 1939 року Західної України до СРСР нова влада націоналізувала будинок артистки, залишивши їй чотирикімнатну квартиру, в якій вона жила із сестрою Ганною. Під час німецької окупації Львова С. Крушельницька дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу.
Мешкаючи й викладаючи в Радянській Україні, Крушельницька, незважаючи на численні звернення, довгий час не могла отримати радянського громадянства, залишаючись підданою Італії. Нарешті, написавши заяву про передачу своєї італійської вілли й усього майна радянській державі, вона стала громадянкою СРСР. Віллу відразу продали, компенсувавши власниці мізерну частину від її вартості.
1951 року Соломії Крушельницькій присвоїли звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 року вона нарешті отримала звання професора.
Соломія Амвросіївна Крушельницька померла 16 листопада 1952 року. Її поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.